Іноді нам хочеться: от би цілий рік стояло літо!Завжди сонце, завжди спека … Ніяких тобі пальто, шуб, чобіт, ніякої мерзлоти, брудно-снігової каші під ногами. Бігаєш майже голий, майже босоніж. Краса!

на прогулянки в лютому, коли кружляє і завиває хуртовина. Насуну шапку до носа, комір підніму – і вперед…Дуже вже люблю, коли дорога до будинку встелена снігами і хуртовинами. Ось і виходить: нам без зими – ніяк! Бо ж зимові забави і задоволення – не порожні для нас слова. Краса засніжених полів і лісів зачаровує. І якщо сніг по якимось вищим причин затримується, незважаючи на те, що вже настала календарна для нього пора, робиться трохи сумно, немов чимось нас дуже важливим обділили…Бо ж яке святкування Коляд без снігу, що ж то за Різдво…
Немає коментарів:
Дописати коментар