Тиша шепче над хатами.
Все кругом весною дише,
Ніч дитя своє колише
Світить місяць, наче сонце,
Загляда в сільське віконце,
В хмарці вмився, освіжився,
Знов на небі появився
А у небі ніби з дірочок
Розсипали мішечок зірочок,
Серед них одна зірниця-
То Велика Ведмедиця,
Йде по небу з нею ряд
Ще й маленьких ведмежат
Забагрів зорею брід,
Пломеніє сонцем Схід.
Дивним сяйвом і промінням
Вийшов день з його горіння
У пташиних співах день ожив,
Щедро край він освятив,
Рясно квітне поле і луги,
Аромат дарують навкруги
Серед лугу річка грає,
мов кришталі ті, палає,
Хвилі творить, аж горить,
В береги плескоче, гомонить
Що за диво, за краса?!
Чи не сон це? Чудеса?!
Скільки тут, її, краси земної!
Ніде на світі нема такої!
Ніде й ніколи, її ти не шукай,
Бо є наш вкраїнський, рідний край!
Немає коментарів:
Дописати коментар