Не просто так

 

Я завжди пам”ятаю,  

Ті місця солов”їні,

Де вперше несміло – кохаю

Признався чорнявій дівчині

 

Пам”ятаю білу хату край села,

Що сховалась між  дерев високих,

Там юнь моя пройшла,

Серед озерець синьооких

 

Вперше там відчув любов,

В чеканні серце колотилось,

Коли на перше побачення ішов,

Здавалось, все село  услід дивилось

 

А, я йшов і запитував “когось”,

Хіба так просто сонце гріє?,

Не просто  ж так, задумане вдалось

І від щастя серце мліє

 

Не просто так, шелестить трава,

Коли юнь в саду гуляє,

Кожна стеблинка ожива,

Коли життя кругом буяє

 

Не просто так, люди всі,

Собі пару виглядають,

І квіточки тремтять в росі,

І пташки тому й співають

 

Так і роки, мов листя, на воді пливуть,

Аж поки з юні золотої.

Поволі у зрілість  перейдуть,

В храм суєти і мудрості людської

 

Савчин О.

Сайт - РУБІКОН АлМаСа: Колишня СДПУ/О/ стала партією Наталії Королевської...

Сайт - РУБІКОН АлМаСа: Колишня СДПУ/О/ стала партією Наталії Королевської...: УСДП – партія Наталії Королевської «Україна – Вперед!»   censor.net.ua Українських мільйонерів постійно тягне творити партії свого імені Ук...

Пам”яті матері

 

Твої вишиванки мамо!

Про тебе подають нам знак,

З мережки живими словами

За тебе мовлять ромашки і мак

 

Кажуть, про жито без меж

У жовтавому осені злоті,

Ти моя мамо по полю ідеш,

Вічно в будденій роботі

 

Ідеш з прикритим чолом,

Боса – по стернях і росах,

Де ти лежиш за селом,

Там жито сушила в покосах

 

Скільки за вік ти  зв”язала снопів,

Скільки нажала ти жита,

Нині лежиш ти в мовчані полів,

Небом безоднім прикрита

 

А я в далекі поїхав краї,

Й тут серед зимньої ночі,

Сняться натруджені руки твої

І рідні зажурливі очі

 

Рідко у сні тебе бачу, 

Гарну, таку молоду,

І, як сон віщий тлумачу,

Що ніколи тебе не знайду

 

Вже не розбудиш ти вітрами,

Не розтривожиш мене дощем,

Навколо тебе замкнулися брами

Безсмертям, тугою й плачем

 

Тобі шумлять сосни на світання,

Співають птиці з верховіть.

Твоя зупинка тут остання,

Душа полинула в блакить…

——————————————

Кажуть тісно у труні лежати,

Пройнятим печалю і жалем.

Тож будем своє жито жати,

І до сотні доживем…

Савчин О.М.

Каска в горах | Вістник з України

Каска в горах | Вістник з України

Каска серед грибів

У Карпатах, у буковому бору,

Всяких грибів,- будь-ласка.

Іду, згинаючись беру…,

І раптом серед листя каска.

 

Серце забилося з нестями

Вона лежала поряд з боровиками,

Іржава і пробита, з ледь замітними хрестами

Вся оточена грибами

 

Схиляюсь я над каскою тією,-

Де ж той, що в касці йшов сюди?

Зогнили його кості, зробилися землею

А ми живем, саджаємо сади…