Translate


Баннер

Интернет реклама

Баннер

Шукати в цьому блозі

вівторок, 13 березня 2012 р.

Пам"ять


Скрипучі двері, сивий явір,
ластівки стрімкий політ.
Так зосталися в уяві
місця дитячих моїх літ


На лугах духмяні трави,
грає сонце у ріці.
Чорнява ніч і день смуглявий,
немов циганка на лиці


Як я любив, як я кохав
те літнє  небо над річками,
хмарки з шапками,шелест трав
і ніч усіяну зірками


Я любив і я радів,
і пив красу зглибока
твоїх очей і чари слів,
моя, ти доле кароока


Ось, п"ятий десяток відбився на чолі
і осінь причепилася на скронях,
лише любов горить на цьому тлі,
неначе промінь на долонях


В уяві ж виринають спомини дитячі
батько й мама, іще без сивини.
До себе пригортають ніжно, так гарячо
 свято бережуть мої  казкові сни


Коли мене навчали, полюбити
простих людей і мови красоту.
Рідненькі Ви, мої життєві квіти
Я в серце вкарбував ту пору золоту


Знаю, скільки я б не жив, за любов цю
перед Вами я в боргу,
як боргують квіти  сонцю
за ніжні пелюстки, за шепіт на лугу


І там де дитинство ходило,
де вечорами вірив я у рай,
Не одна вже виросла могила,
 ти ж, пам"яте живи не помирай...


Савчин О.М.
Березень 2012р.

Немає коментарів:

Дописати коментар

Прихильники

Мій список блогів