Translate


Баннер

Интернет реклама

Баннер

Шукати в цьому блозі

вівторок, 17 січня 2012 р.

Сьогодні таким представникам дадуть у пику

Хотів подивитися підсумкову прес-конференцію нашого президента, та не став. А навіщо? Вкотре спіймати його на брехні? Вкотре посміятися над ляпами Януковича? Бути глядачем уже добряче обридлого спектаклю під назвою «Відкритість влади»? Спектаклю, який насправді повинен мати іншу назву - «А мудрий їсть собі та їсть».
Чого чекати від року нового, я й так добре знаю. Як і будь-який громадянин України. Підвищення цін насамперед. Також упевнений, що в черговому щорічному рейтингу найбагатших людей світу журналу «Форбс» особи, наближені до нашого президента, рішуче піднімуться на кілька щаблів вгору. Словом, багаті стануть багатшими, бідні - біднішими...

Про загальний емоційний стан українського народу нещодавно висловився Спірідон Кілінкаров - лідер луганських комуністів народний депутат України: «Стукіт у двері зі словами «Ми від Партії регіонів!» в 2006-2007 роках сприймався нормально. Сьогодні таким представникам дадуть у пику. Настрій у людей саме такий».
Добра стара традиція піднімати келихи під бій кремлівських курантів у нас іще жива. Але поряд з нею існує й нова українська: слухаючи новорічне поздоровлення чергового президента, люди, м'яко кажучи, у цей момент посміюються. Вони, як і раніше, піднімають келихи за те, щоб новий рік був кращий від попереднього, а коли він закінчується, констатують: не збулося. І триває це вже протягом двадцяти років.
Звичайно, говорячи про людей України, я не маю на увазі жменьку заплилих жиром наших рабовласників, які випромінюють зсередини діамантове світло, користуються золотими унітазами. Напевно, вони будуть вдячні президенту Януковичу за рік, що минув. І не тільки за нього. Звідси випливає невтішний висновок - у народу України немає президента. Він є в
енергетичних магнатів, у фінансових верховодів, у земельних донів, а в нас його немає.
По суті, президентство, як і абсолютна монархія, - це втілення ідеї «батьківства». Як і монарх, президент виконує функцію батька народу. Справжній батько піклується про своїх дітей. А про чужих? Про чужих дітей повинні дбати їхні батьки. Виходячи із цього, можна зрозуміти, для кого Янукович насправді є люблячим і відповідальним батьком, а для кого - жорстоким, цинічним вітчимом.
Новий голова Державної податкової служби України Олександр Клименко носить скромний швейцарський годинник з рожевого золота за 12 400 євро. Міністр екології та природних ресурсів Микола Злочевський - «Cartier Tank Americaine» - за 25 тисяч доларів. Народний депутат від Партії регіонів Віталій Хомутинник «Lange & Sohne» - вартістю 62 тисячі умовних одиниць. Це, звичайно, дрібниці порівняно з тим, що найулюбленіше чадо Януковича - Ахметов за недовгу каденцію «тата» фактично прикупив всю Україну, але й ці дрібниці говорять багато про що. Президент любить своїх дітей. Він дозволяє їм пустощі і дорогі іграшки. З пасинками гарант не такий сентиментальний...
В асортименті подарунків для чужих дітей - для тих, хто купівлю годинника «Cartier» ставить в один ряд з польотом у космос, - у президента незмінно знаходяться такі, котрим ці діти зовсім не раді. Більше того - хочуть, щоб «добрий тато» з подібними подарунками не дійшов додому. Загубився б десь. Зник би раз і назавжди в новорічній хуртовині. Зник би з їхнього життя. Їм не потрібні «подарунки», які роблять біднішими й нещаснішими, несуть хвороби й безграмотність, перетворюють людей на в'ючних тварин.
По суті, народ України - це безбатченки. Наша Батьківщина-мати, одержавши розлучення, протягом минулих двадцяти років змінила вже чотирьох чоловіків. Мужів державних. Однак жоден із них не став справжнім батьком для її численних дітей. А чи потрібен він нам у такому разі взагалі?
За всіма законами логіки, самотні мами повинні багато працювати, добряче стомлюватися й рідко посміхатися. Але дуже часто життя спростовує це. Незважаючи на те, що неповні сім'ї більш уразливі соціально й психологічно, їм часом вдається дуже успішно справлятися з виникаючими проблемними ситуаціями. Головне, щоб у житті такої сім'ї не з'явився замість порядного чоловіка, готового замінити дитині справжнього біологічного батька, безсовісний пройдисвіт. Котрий наобіцяв самотній мамі золоті гори, змусив її повірити в можливість іншого, щасливішого життя, а потім обдурив її. Благополучно зайнявши її житлоплощу, не маючи бажання працювати й здійснювати свої сімейні функції, пройдисвіт стає для самотньої мами додатковим тягарем, а для її дитини - предметом ненависті.
Протягом двадцятиліття нашу матір на очах наших - її дітей - ґвалтували по черзі четверо чоловіків. При цьому обдирали її як липку, принижували її й глумилися над нами. Найсумніше в цій історії те, що ми самі приводили в нашу сім'ю цих виродків. Приводили, спокусившись дешевими льодяниками, відчувши в якийсь момент ефемерне батьківське тепло, яке неодмінно змінювалося потім на колючий холод.
21 грудня Янукович давав прес-конференцію, яку я не захотів дивитися. 22 грудня Верховна Рада України більшістю голосів прийняла державний бюджет на наступний рік. У цьому бюджеті знову збільшені витрати на утримання Президента України. Приблизно на 15 мільйонів гривень. Так рідні діти дякують татові. Сущі дрібниці, звичайно, порівняно з тим, що він дав їм, але справа не в ціні подарунка, а в увазі... За бюджет не голосували комуністи. Що, власне, цілком логічно, оскільки їхня нечисленна фракція представляє інтереси численного народонаселення нашої країни, яке потрапило в категорію безбатченків.

Автор:Артем Сергєєв

Немає коментарів:

Дописати коментар

Новости

Прихильники

Мій список блогів