Проблема коматозного стану сьогодні вийшла за рамки медицини . Чи варто підтримувати життя людини, яка не може спілкуватися із зовнішнім світом?
Як визначити, наскільки глибоко вона"відійшла", чує вона, що відбувається навколо, відчуває емоції, або ж знаходиться в "рослинному" стані, при якому йому вже не можна допомогти?
Враховуючи, що у світі сьогодні широко обговорюється можливість евтаназії (добровільного відходу з життя невиліковних хворих), а в деяких країнах вона вже дозволена, питання розмежування таких станів з метою визначення безнадійності хворого або наявності перспектив на лікування, набуває особливої важливості.
Читайте також: Доведено: пробіотик - це дуже серйозно
Глибокий сон, дрімота
Щоб говорити на цю тему, зрозуміло, спочатку треба більш детально розповісти, що таке, власне, коматозний стан, які його причини, тривалість, в яких випадках є надія на вихід з коми, а в яких - ні. Нам особливо важлива тема надії на одужання, бо сьогодні погляди на її критерії змінюються.
Отже, кома (грец. koma - глибокий сон, дрімота) - це загрозливий життю стан, при якому людина втрачає свідомість, слабо проявляє або не проявляє зовсім ніякої реакції на зовнішні подразники. У неї згасають рефлекси аж до повного їх зникнення, порушується глибина і частота дихання, змінюється судинний тонус, частішає або сповільнюється пульс, порушується режим температурної регуляції.
Причини цього стану можуть бути різними, але всі вони ведуть до глибокого гальмування в корі головного мозку з поширенням його на підкірку і нижчележачі відділи центральної нервової системи. Це може статися внаслідок гострого порушення кровообігу в головному мозку, травм голови, будь-якого запалення (при енцефалітах, менінгітах, малярії), в результаті отруєнь (барбітуратами, окисом вуглецю та ін), а також при цукровому діабеті, уремії, гепатиті.
Як правило, комі передує так званий прекоматозний стан, під час якого у людини наростають симптоми глибокого гальмування в корі головного мозку, а попутно відбувається порушення кислотно-лужної рівноваги в нервовій тканині, кисневе голодування, порушення іонного обміну та енергетичне голодування нервових клітин.
Підступність коматозного стану в тому, що він може продовжитися лише декілька годин, а може - кілька місяців, і навіть - років. Саме тривалістю кома відрізняється від непритомності, яка триває, як правило, кілька хвилин.
Для лікарів часто досить складно з'ясувати причину коми. Як правило, про неї судять за темпом розвитку захворювання. Наприклад, раптово розвивається кома після гострих судинних порушень мозку, а ось поступове "згасання" людини характерно для інфекційних поразок, ще більш повільно наростають симптоми коматозного стану при ендогенних (внутрішніх) інтоксикаціях при діабеті, захворюваннях нирок, печінки.
Інші стани, схожі на кому
Для лікарів, що займаються людьми, впалими у коматозний стан, існує маса нюансів, за якими вони визначають точний діагноз "кома". Адже є ще й інші стани зі схожими симптомами. Наприклад, "синдромом замкненого людини", коли людина не може реагувати на зовнішні подразники через параліч бульбарної, мімічної і жувальної мускулатури, що настає, як правило, внаслідок ураження такої мозкової структури, як основу вароліевого моста. Хворий може рухати тільки очними яблуками, при цьому перебуваючи у повній свідомості.
У свою чергу такі хворі схожі на хворих акінетичним мутизмом, які так само знаходяться у свідомості і здатні стежити очима за рухомими предметами, але не можуть рухатися через органічні ураження (травми, судинні катастрофи, пухлини) деяких відділів мозку. Таким чином, до сьогоднішнього моменту, одним з відмінностей між цими діагнозами і комою вважається саме наявність свідомості. Але сьогодні ці критерії можуть бути розхитані, і трохи нижче ми пояснимо чому.
Вихід з коми і подальший прогноз
Не всі хворі, на жаль, виходять з коми. Інший раз, якщо цей стан затягується і ураження мозку такі важкі, що надії на одужання немає, лікарі разом з родичами хворого вирішують питання про його відключення від систем життєзабезпечення. Іноді людина виходить з коми, але впадає в так званий хронічний вегетативний стан, при якому відновилося лише пильнування, а всі пізнавальні функції втрачені. Він спить і прокидається, сам дихає, у нього нормально функціонують серце та інші органи, але в той же час у нього відсутні рухи, мова і реакція на словесні стимули. Такий стан може тривати місяці і навіть роки, але прогноз несприятливий - як правило, в результаті хворий помирає від інфекцій або пролежнів. Причина вегетативного стану - в масивному ураженні переднього мозку, нерідко - у повній загибелі кори мозку. Такий стан також є приводом для відключення апаратів.
Але шанси у хворих в комі все ж є. При правильному лікуванні та сприятливому прогнозі людина може вийти з коми. Поступово відновлюються функції центральної нервової системи - рефлекси, вегетативні функції. Що цікаво, як правило, відновлення їх відбувається в порядку, зворотному гнобленню. Нерідко відновлення свідомості відбувається через сплутану свідомість і навіть марення, що супроводжується дискоординованими рухами і, рідше, судомами. Якщо навіть до людини повертається здатність мислити, говорити і рухатися, то дуже важливо - наскільки правильно доглядали за ним під час коми, адже нерухомість може призвести до атрофії м'язів і пролежнів, що вимагає додаткового лікування.
На жаль, в в Україні на сьогоднішній день рівень наданої допомоги пацієнтам в комі і вегетативному стані знаходиться не на належному рівні. На сьогоднішній день не існує жодного лікувального закладу,що профільно займається лікуванням таких пацієнтів. В основній масі випадків пацієнти у вегетативних станах приречені на болісну смерть, так і не зумівши дожити до можливого поліпшення стану , при цьому приносячи нестерпні страждання своїм близьким ".
За матеріалами Newsland
Публікації
Немає коментарів:
Дописати коментар