Є про що замислитися. Згадаймо, що приймаючи в понеділок рішення про введення нових санкцій, ЄС проте відстрочив вступ ембарго чинності до літа цього року. Відстрочка була необхідна в тому числі і для того, щоб такі країни, як Греція, Іспанія та Італія, на які припадає 70% закупівель іранської нафти в Європі, змогли знайти альтернативних постачальників енергоресурсів. Однак тепер вони ризикують залишитися без нафти взагалі. Можна уявити, що їх чекає. Адже мова йде про найбільш проблемних європейських країнах-боржниках, які і так ледве тримаються на плаву.
Експерти МВФ вже висловлювали побоювання, що у випадку різкого припинення експорту іранської нафти в ЄС світові ціни на нафту підскочать на 20 - 30 доларів за барель. А так як європейцям так чи інакше доведеться купувати іранську нафту через посередників, то це значно підвищить їх витрати.
Що ж стосується ефективності впливу на Іран, то і воно може виявитися мінімальним. Одні з головних покупців нафти - Китай та Індія - заявили, що вони не відмовляться від іранської нафти. «Ми будемо підкорятися тільки санкціям ООН. Інші аналогічні заходи стосовно Ірану нас не стосуються. Ми не збираємося підлаштовуватися під них », - заявляв, зокрема, заступник глави індійського МЗС Ранджан Матхаі.
Так що нафтове ембарго з боку західних країн навряд чи здатне підірвати економіку Ірану. Основними споживачами іранської нафти є країни Південно-Східної Азії, і в разі закриття європейського ринку вони без проблем візьмуть на себе його частку (близько 20%).
А ось політичні втрати великі. Я маю на увазі для самого Євросоюзу, який втрачає розуміння інших великих держав. МЗС Китайської Народної Республіки заявив, що «сліпий тиск і введення санкцій проти Ірану не є конструктивним підходом». Росія також вважає європейське нафтове ембарго помилковою лінією і прикладом явного тиску та диктату. Загалом, Європа цілилася в Іран, а в підсумку покарала сама себе ...
Автор публікації: Віка БІЛИХ
Фото: РЕЙТЕР
Дата публікації: 27.01.2012
Публікації
На такому тлі прийдешня агресія західної коаліції на чолі зі США виглядає майже неминучою. Ембарго на експорт іранської нафти фактично означає економічну катастрофу в цій країні. Після початку застосування таких санкцій Ірану просто не залишається нічого іншого, як спробувати силою перешкоджати морським поставкам нафти з інших країн. А такі дії будуть означати війну. Американці для того і стягують свої бойові кораблі і кораблі союзників, щоб забезпечити собі заздалегідь абсолютну перевагу в бойових засобах.
ВідповістиВидалитиОрієнтовна дата початку війни вже відома: багато експертів називають 30 січня, коли на своєму черговому засіданні Єврокомісія ЄС має намір відкрито оголосити про введення ембарго на закупівлю іранської нафти. Це стане «чорною міткою» для Ірану.