КРИВАВА БИТВА НА ВЕЛИКДЕНЬ

З двадцять першого по двадцять п"яте квітня 1944 року на межі Рівненської та Тернопільської областей, поблизу тодішньої польської колонії Гурби відбулася найжорстокіша битва ОУН-УПА з кадровими підрозділами Радянської армії.  У цьому  відкритому бою, як кажуть "лоб в лоб" зійшлися п"ять тисяч повстанців з тридцятьма  тисячами добірного війська НКВС, та Червоної Армії. Ці подіїї припали якраз на Великдень 1944 року.
Так звана акція по очищенню території Західної України від повстанців ОУН-УПА проводились після того, як в лютому місяці поблизу села Милятин Острозького району було поранено командуючого 1-м Українським фронтом генерала М. Ватутіна.

Тоді радянсько-німецький фронт вже прокотився теренами Волині й Галичини. У тилу совєтів опинились значні з"єднання ОУН-УПА. Отож у ці трагічні дні основний тягар битви припав на групу УПА "Південь" під орудою "Енея"- Петра Олійника, жителя села Молодчине Жидачівського району, що на Львівщині. Ворог мав значну перевагу.Проти повстанців було направлено танки, важку артилерію і авіацію. Чого, зрозуміло не було у повстанців. Своїм наступом війська намагалися відтиснути повстанців якнайближче до лінії фронту і знищити вщент. Отже сили були далеко не рівні. Але бойовий дух, відчайдушність, героїзм, які проявили стрільці Повстанської Армії, завдали противнику величезних втрат.

Ця битва показала, що народ, який піднявся на захист своєї Вітчизни, здолати неможливо, хіба що тільки вбити. Ця битва звісно була приречена на поразку, але чи був тоді якийсь інший достойний вихід?...