Розмови діда Максима

У селі жив дід Максим,
За річкою , левадою.
Ті розмови довгі з ним
Я і досі тепло згадую

Гарна розповідь жива:
Стане, спершись на палицю,
І потечуть такі  слова,
Як  я чув тоді, ще змалечку

Ну ось, приміром перед нами,
Непоказна рослина тиха.
Геть обліплена плодами,
Тому і зветься обліпиха

Якщо змолоте зерно.
Зветься борошном воно.
Щодо мелива і млива
Є й примовка жартівлива
Млин меле-мука буде,
Язик меле- біда буде

Або, - дружба це достатку ріг.
Сварка-ворогові свято.
Сто друзів - і то мало їх,
Ворог - і один багато