НА ПРОВОДИ

За селом у полі цвинтар спочива,
Там скорбота й тиша нежива.
Тут, до Всевишнього Суду вклались
І ті, що твердо йшли, і ті, що спотикались.

Не всі, що покояться вірили свято:
- Хочеш добре жить, живи завзято.
Але добре знали  всі одно,
Прийде час, і  всі впадуть, на "дно"

Я ж стою і думаю на ньому,
Як діти черствіють на світі цьому.
Вже не знають прадідів онуки,
Для них й батьки  - пустії звуки

На Проводи живі сюди заглянуть,
Добрим словом всіх спом"януть,
А вдома за чаркою, при свічі вогні
Згадають і кращі з ними дні


І, як сказав колись один мудрець:
" Усіх чека такий кінець,
Усе мине і зійде нанівець"

Усі підуть з "торбою" своєю,
Далекою й незнаною землею,
Хто в рай, хто в пекло попаде,
Що "тут" нажив, "там" знайде

Савчин О.
Закарпаття
17.04.2012р.