Забутий дім

Забутий і понурий дім
Стоїть в пустиннім лузі тім.
Від нього пролягла моя дорога
Я знову в нім і ніч кругом убога

Весняна ніч, знов вогник тут горить,
Хто йде, світло його манить,
В нічнім спокої затихла непогода
Вогнику тому радіє вся природа

Колись і я піду у далечінь,
В час останній, у незвідану  глибінь.
Колись за доли я піду,
Там все чуже, нерідне я знайду,
Лиш чекати буде дім
Рідний дім, в пустиннім лузі тім

Савчин О.