Translate


Баннер

Интернет реклама

Баннер

Шукати в цьому блозі

середа, 21 березня 2012 р.

Спасибі мамо!


У небі не літала ти ніколи,
Бо далі району стежка не вела
І днини не ходила в школу,
Не панною - селянкою росла

Не звикла в спеку в холодку сидіти,
Вила і мотика- вічні механізми рук,
А, як троє, ми малі, тебе обсіли,
Тоді дісталось материнських мук

Ти і прала, і чесала й ткала,
Готувала на стіл кашу і бульйон,
Не в дитсадку, самих ти нас лишала,
Коли на поле йшла полоти льон

І так спливли роки жіночі,
Я бачу знов моє село,
Твої ласкаві, материнські очі
І турботами змережене чоло

Чорний хліб ти Божим називала,
Учила змалечку хліб той берегти.
Щоб роботящими були,- навчала
Назустріч правді, - не брехні іти

Давно поїхав я від хати,
Були незгоди й гаразди.
Чекала незрадливо тільки мати,
З дороги зустрічала ти завжди

Я не такий син, як мати,
Щоб стільки повернув, скільки взяв.
У простій сільській, поліській хаті,
Де вперше "мама" вимовляв

Спасибі Мамо!. За науку й ласку,
За теплу тугу і без користі любов.
За непросту життєву казку,
За те, що в люди я пішов

Савчин О. 



Немає коментарів:

Дописати коментар

Прихильники

Мій список блогів