ВІТЕР

Чудовий майський вечір
Зорями небо рясно засівав.
Милував вітер берізоньку за плечі
І бліді щічки ніжно цілував

Залицявсь, косички гладив,
До грудей могутніх пригортав її,
А про кохання і його принади
Щебетали лунко солов"ї

І всі пташки подібно солов"ю,
Їх любові гімн співали при зорі.
Хотів і вітер прошуміти про любов свою
Та солов"ї  своїм співом помішали угорі

І ось вже вітер у вечірнім лузі
Бавиться з плакучою вербою
На тоненькій схиленій галузі
Кохається з  листям над водою

Гулко дихав, у річці хвилі підіймав,
Листок від того подиху тремтів.
І тут вітер взаємності не мав,
Отож надувся і геть полетів