НЕ ПОВЕРНУТИ ТИХ РОКІВ

Я вертаюсь  знов і знову,
У ті часи, коли щасливо жив.
За своїм дитинством веселковим,
Чомусь я дуже затужив

Той час до себе горне,
У бідне, але дороге село.
Те світле почуття - не чорне,
І все що рідне серцеві було

Сниться ставок, кругом городи,
У ставку смарагдова вода
І земля, що дала мені вроду,
І де гуляла юність золота

Бачу у сні зелене літо,
Сінокіс і солов"їний спів,
І річку сонечком зігріту,
І дівчину, що там зустрів.

Краю мій,все знаєш ти про мене
Пригадай мені літа - оті,
Що пробігли так шалено,
Наче з казки коні золоті

І догнать я їх не можу,
Не зупинити ні на мить,
Лиш серце спогадом тривожу
І воно так ниє і щемить

Знаю, літо - те барвисте,
Лише там, в краю батьків.
Там над лугами жайвір висне,
Але не повернути тих років

Повернути їх не в змозі,
 І не догнати, хіба у думці.
І наче квіти на морозі
Не зберегти  їх в сумці...