Рідна ненько! Ти з нами розсталась,
Відійшла туди, де зірки горять
І теж маленькою зіркою стала,
Там їх є багато і тебе нам не спізнать
Як тебе побачить найближчу,
Бо ж у небі всі зірки ясні,
Хоч піднімусь я на гору найвищу,
Та побачу тебе лиш у сні
Відійшла ти, забрала і брата,
Скінчилися дні ваші земні
І десь там у небесних палатах
У вас вдвох покої одні
Вам тополі вже не сняться,
Три старі тополі при ріці,
Лиш вітри на могилах зляться
І задувають свічку у руці
Тож, спалахніть обоє в небі ярко,
Хоть на мить, щоб спізнати вас.
Невже вам нас не жалко
Невже не бачите ви нас
Публікації
Немає коментарів:
Дописати коментар