ЛИСТ ДО БАТЬКА

Де ти, тепер батьку? Я не знаю,
Шлю з Землі тобі листа,
Ти ж не міг забути свого краю,
Де так тяжко ніс свого хреста

Скинь плиту з могили
 І приходь в колишній сад,
Чи впізнаєш? Ми ж його садили
І все побив весінній град.

Проведу, як ти мене водив, дитину,
Бо зникла стежка та давно.
По якій ходив косить в долину,
Там зосталось голе дно

Нагадаю, як ти не міг дати раду,
Коли з Васею ми бігли за село.
І пробирались  на тракторну бригаду,
Бо нам цікаво там було

Зараз навкруги цікавого багато,
Тільки сам, я батьку посивів,
Твоя Вітчизна, хоть і мати
Онуків більше любить, ніж синів

Ти побачиш великі зміни
У селі, в душі людей
І як тяжко їм ладнати нині
З непростим життям своїх дітей

Знаю батьку, мене ти запитаєш,
Як же сину ти живеш?
Чи ти рід нас поважаєш ?,
Чи пам"ять про діда бережеш?

- Живу і твоя калина розцвітає
І хліб у буйний ріст іде.
Тебе і діда пам"ятає
Покоління наше молоде

Ні, насіння  твоє не вмерло,
У нащадках живе твій рід.
 Лиш Васі вже нема - горе зжерло,
Але його сини продовжать родовід

Я дивлюсь на небо і гадаю,
На Місяць полетіти, чи на Марс,
Може там тебе я відшукаю,
Хоч давно покинув нас

І одним себе я тішу,
Ти десь там в небесній млі
Дивишся на небі, найсвятіший
І зичиш мені щастя на Землі

Хочу розстатися з журбою,
Води напитись з твоїх рук,
Хочу навіки буть з тобою,
Бо ж не буває зустріч без розлук

Але в житті так не буває,
Є втрати у кожній із родин
З нас кожен твердо знає,
З відти не вернувся ні один

Все минає і сліду не має,
Життя не повернеться назад,
Лиш рідня їх пам"ятає
І світлин в альбоми ряд...