68 РОКІВ ТОМУ БУЛО ЗВІЛЬНЕНО РІВНЕ

68 років тому, 2 лютого 1944 року війська Радянської армії звільнили місто Рівне від фашистських загарбників. Хоча сам факт звільнення міста від окупантів суперечок не викликає, ставлення до цієї події з-поміж людей різне.

Рівненщина за понад два з половиною роки окупації зазнала величезних людських втрат і значних матеріальних збитків. Німецькі окупанти знищили понад 100 тисяч громадян й понад 60 тисяч військовополонених. Були зруйновані підприємства, будинки, автошляхи... Жахіття окупації завершилися у січні-лютому 1944 року, коли область була звільнена від німців у ході Рівне-Луцької військової операції, яка тривала з 27 січня по 11 лютого 1944 року. Її проводили війська 1-го Українського фронту і безпосередньо 13-та армія. Якщо говорити саме про Рівне, то звільнення відбулося 2 лютого. Перед тим війська Червоної армії захопили Степань, Костопіль, Тучин, а незадовго завершили перегрупування, перейшли у наступ і, форсуючи Горинь, звільнили місто Острог, а невдовзі і міста Луцьк та Рівне.
Ця перемога коштувала радянським солдатам величезних втрат. У боях за Рівненщину загинуло близько 14 тисяч солдатів та офіцерів і майже 300 партизанів і підпільників. Більше 13 тисяч воїнів нагороджені орденами та медалями.

Рівне звільнили попри сильний опір німецьких підрозділів.Радянським солдатам дуже важко давалося просування вперед. Загинуло багато бійців і офіцерів, але у другій половині дня вони врешті-решт подолали оборону супротивника. У ході боїв за Рівне радянські солдати знищили сім піхотних і одну танкову німецькі дивізії супротивника, дев’ять піхотних і поліцейських полків і ряд окремих частин спеціального призначення. Про те, що місто звільнене, мешканці дізналися уже наступного дня.

Існує цікавий документ, з якого ми можемо дізнатися, в якому стані місто Рівне дісталося радянській владі. Це лист Микити Хрущова Йосипу Сталіну, де той доповідає про стан звільненого міста й області. У документі вказано, що після звільнення вціліла велика кількість підприємств, зокрема пивзавод, макаронна й ковбасна фабрики, друкарня та інші підприємства. Було завдано великої шкоди сільському господарству, оскільки німці знищили чи вивезли більш як 50% коней, великої рогатої худоби, свиней, знищено багато сільськогосподарської техніки.

Однак, Рівне мало серйозні економічні проблеми, у багатьох мешканців були відсутні звичайні товари повсякденного вжитку, такі як мило, сірники, одяг, взуття, ліки, продукти харчування. Як результат — процвітав “чорний” ринок й переважно діяв натуральний обмін.

У місті також існувала проблема житла, оскільки більша частина будинків була зруйнована. До того ж радянське військове керівництво, підшукуючи для себе гарні приміщення для проживання й для організації різних установ, нерідко просто викидало з помешкань їхніх власників.

До того ж сприйняття місцевого населення, простих громадян, та їхнє ставлення щодо визволення було неоднозначним. На території області після визволення війна продовжувалася як в ідеологічній площині, так і в збройній. Практично у кожному районі діяли загони повстанців. Час від часу відбувалися сутички між УПА і каральними загонами НКВС,  були й сутички і з червоноармійцями...