Було то, давно, колись,
Коли було, - не знаю,
Та люди кажуть, що було,
Коли ще не просили люди раю,
Бо ще ввпізнали вони зло
І прийшов той час, коли Земля здригнулася від болю,
І все здригнулось на Землі,
Та не змогла тоді без волі
Земля віддатись Чорній млі!
Вже колами розходяться літа,
Й колами розходяться простори-
Чорнобиля розкололася стіна,
З якої вибухнили ядернії зорі
Але Земля зробила черговий свій виток,
Бо ж летить у Всесвіт безупину,
Край наповнився страшних чуток,
Що хворіє він і прямує до загину
Загадили його ліси й ріки занедбали,
Наставили АЕС в верхів»ях трьох річок,
Хіба ж Ви не злочинці, канібали?,
Ударив Чорний дзвін і хватить балачок
Хай скрегіт й плач Поліської землі
Досягне хмар,сонця, Бога
Хай пом»януться дні, коли ми
Чистили від атому дороги
Стоять забуто поліські хати і сади,
А вишні, аж згинаються додолу
Навіщо це? Невже, не знищити біди,
Невже забудем, як сміються діти?
Савчин О.М.
Лютий 2012р.
Закарпаття.
Лютий 2012р.
Закарпаття.
Немає коментарів:
Дописати коментар